Калитянський ліцей

Сучасний стан справ щодо поширення коронавірусної інфекції є особливою та винятковою ситуацією. У часі карантину та пандемії коронавірусу COVID-19 варто пам’ятати, що інфекція може впливати на нас не лише фізично, а також і психологічно. Багато людей може мати панічні настрої, відчувати стрес, тривогу чи мати депресивні реакції. 

Симптоми, що пов’язані зі стресом, тривожними розладами чи депресією:

• головний біль 

• напружена шия, біль м’язів шиї; 

• розлади травлення; 

• проблеми зі сном; 

• надмірний чи знижений апетит; 

• втома, в’ялість, апатія; 

• психологічні та емоційні ознаки (симптоми) стресу: 

• переживання, острахи, пов’язані з пандемією коронавірусу; 

• відчуття «переповнення» від новин про коронавірусну інфекцію; 

• відчуття безсилля, безпорадності, приреченості; 

• негативна оцінка щоденних подій та песимістичний прогноз на майбутнє; 

• відчуття розгубленості, невпевненості, смутку чи гніву; 

• поведінкові ознаки стресу: 

• складно зосередитися; 

• дратівливість, агресія; 

• плаксивість; 

• відлюдькуватість; 

• важко ухвалювати рішення; 

• надмірна активність, діяльність; 

• ігнорування правил та рекомендації щодо профілактики коронавірусу; 

• закупка непотрібних запасів, наприклад, продуктів із розрахунку на пів року; 

• спокуса до вживання наркотичних речовин; 

• надмірне споживання алкоголю, лікарських препаратів.

Як подолати стрес? 

Насамперед має прийти розуміння того, що це нормально – відчувати занепокоєння, страх, сум, переляк, розгубленість, безпорадність, ба навіть злість у ситуації надмірного стресу. Знайте, що ви не один/одна маєте такі почуття! 

Існує багато дієвих методів боротьби зі стресом. По-перше, не заганяти свої емоції всередину, а навпаки – звільнити їх: обговорити проблему з іншою людиною, яка вміє вислухати та підтримати в складній ситуації; якщо треба – поплакати чи навіть покричати, тобто емоційно розрядитися, виразити себе. Якщо під час такого стресогенного періоду, як загроза коронавірусної інфекції, наростає тривога, страх, паніка, важливо вчасно зрозуміти, що конкретно нам допомагає заспокоїтися. 

Для цього візьміть до уваги такі рекомендації: 

• Інформацію про інфекцію та можливість захисту від неї варто черпати тільки з перевірених джерел, наприклад, із сайту Всесвітньої організації охорони здоров’я. 

• Робіть паузу, перерву від новин, соціальних мереж, тривожних дзвінків родичів. 

• Виконуйте посильні фізичні вправи – зараз найкращий час робити зарядку зранку. 

• Харчуйтеся збалансовано, згідно з принципами здорового харчування, їжте овочі та фрукти. 

• Практикуйте релаксаційні вправи, наприклад, глибоке дихання. 

• Прийміть ванну з ефірними аромокомпозиціями, оліями, наприклад, з олією лаванди. 

• Вчасно відпочивайте, практикуйте медитацію. 

• Спілкуйтеся за допомогою он-лайн сервісів із людьми, які можуть підтримати та заспокоїти. 

• Шукайте психологічну допомогу в професійних психотерапевтів. 

• Шукайте духовну та молитовну підтримку. 

• Записуйте щоденник власних самоспостережень, рефлексій. 

• Визначте, що допомагає вам заспокоїтися, відновитися. 

• Займайтеся тим, що приносить вам задоволення, заспокоює. 

• Прочитайте цікаві книжки. 

• Подивіться сімейні чи романтичні фільми. 

• Навчіться чогось нового, наприклад, основ здорового харчування чи вдосконалюйте знання іноземної мови. 

• Вийдіть на балкон, посидьте на сонечку. 

• За можливості дотримання протиепідемічних заходів, зокрема, соціальної відстані, а саме 2-3 метри, прогуляйтеся на свіжому повітрі. 

• Ознайомтесь із корисними матеріалами на тему карантину і заходів безпеки на нашому сайті: 

Аби стрес не заволодів вами, вчіться не «зациклюватись» на проблемі, намагайтесь перемикнутися на щось інше – і в такий спосіб перебороти негативний вплив стресу. Недарма ж говорять, що стрес – це не те, що з нами відбувається, а те, як ми на це реагуємо. 

Як швидко побороти наслідки стресу? Препарати «від нервів» та стресу 

Важливо вчасно розпізнати у себе ознаки стресу і допомогти нервовій системі, адже наслідки тривалого нервового перенапруження, так званого хронічного стресу, призводять до погіршення загального стану здоров’я. Доведено, що хронічний стрес сприяє швидшому старінню, особливо у жінок. Тому потрібно вчитися протистояти стресам, адже недарма в народі кажуть, що всі хвороби «від нервів». 

Від стресу рятує: 

• меліса; 

• валеріана; 

• пустирник (собача кропива); 

• глід; 

• хміль.

Випити заспокійливий фіточай варто перед сном, а ще – прийняти ванну з морською сіллю чи хвойним концентратом. 

Для нормальної роботи нервової системи необхідні певні вітаміни, мікро- та макроелементи. Насамперед,   це магній та вітаміни групи В, які є активними стресопротекторами. Тривалий стрес призводить до виснаження імунної системи організму, тому корисними будуть також вітамін С і цинк. Згадані вітаміни та мікроелементи містяться в таких харчових продуктах, як горіхи, банани, цитрусові, шоколад, морепродукти, курага, родзинки. Тому в стресових ситуаціях включайте ці продукти у свій раціон. 

Також допоможе і популярна сьогодні аромотерапія. Ефірні олії можна з успіхом використовувати у домашніх умовах у вигляді ванн, інгаляцій, загального й точкового масажу, для ароматизації повітря. Для гарного настрою і доброго самопочуття використовують ефірні олії цитрусових і хвойних рослин, герані, лаванди, жасмину. Людям, схильним до алергії, варто бути особливо уважними і спершу зробити перевірку обраної ефірної олії на переносимість. Курс ароматерапії – зазвичай 7-10 днів. Але не забувайте: як вам не подобався б аромат, слід пам’ятати про відчуття міри, адже інтенсивні запахи можуть викликати головний біль, запаморочення і навіть мати протилежну дію. Ароматерапія тільки тоді приносить користь, якщо це буде поєднання лікування і задоволення. 

Якщо відчуваєте, що тривога, переживання про здоров’я чи нав’язливі думки все ж є надмірними, спробуйте звернутися за кваліфікованою допомогою, наприклад, до психотерапевта. Користуйтеся можливостями онлайн-консультацій! 

Практикуйте інформаційну гігієну, оберіть собі рятівні хобі й активності, зберігайте спокій, критичний розум та будьте нам здорові! 

 

Автор: Ольга Летнянчик, лікар, медичний блогер.